На сучасному етапі в Україні відкрилися нові перспективи змін у системі спеціальної освіти, що насамперед пов’язані з переосмисленням ставлення до дітей з особливостями психофізичного розвитку.

Сьогодні питання інклюзивного навчання стає все актуальнішим. Останнім часом державою розроблено досить велику кількість нормативних актів, що покликані забезпечити впровадження процесу інклюзивного навчання.

Саме по собі інклюзивне навчання є невід’ємною складовою права на освіту.   

Термін «діти з особливими потребами» стосується дітей до 18 років, які потребують додаткової навчальної, медичної і соціальної підтримки з метою покращання здоров’я, розвитку, навчання, якості життя, участі в громаді.

Запровадження інклюзивної освіти є неможливим без створення атмосфери поваги до прав людини, розуміння інклюзії. Навіть у школах, дошкільних навчальних закладах, які намагаються запроваджувати інклюзивне навчання, зустрічаються випадки нерозуміння принципів інклюзії з боку педагогів, дітей та їх батьків. Напевно, це один з найскладніших аспектів проблеми. Створення такої навчальної атмосфери потребує широкої просвітницької кампанії з боку держави, залучення організацій громадянського суспільства до неї. Це має відчуватися не тільки на загальнодержавному, але й на рівні кожної окремої школи, дошкільного навчального закладу. Ці заклади змушені стати більш демократичними й враховувати інтереси всіх учасників навчально-виховного процесу.

Розбудова системи інклюзивного навчання потребує належного нормативно-правового врегулювання. Першим важливим документом у даному контексті стало Розпорядження Кабінету Міністрів України «Про затвердження плану заходів щодо запровадження інклюзивного та інтегрованого навчання у загальноосвітніх навчальних закладах до 2012 року» від 3 грудня 2009 року № 1482-р. Це був впевнений і вдалий крок, який вивів систему освіти на усвідомлення нового стандарту в питанні забезпечення права на освіту дитини з особливими освітніми потребами (ООП). На сьогодні основу нормативно-правової бази, яка регулює інклюзивне навчання складають понад 20 нормативно-правових документів, більшість з яких відомчі.

Наш заклад працює з такима сімома дітьми – це учні 1-3,5-х класів. Ми створюємо сприятливі умови для оволодіння дітьми навичками колективної праці і самообслуговування, розвитку та навчання, вчимо співчуттю і толерантному відношенню до всіх. Покращуємо архітектурну доступність закладу – створено пандус, кнопку виклику тощо – що потрібно не тільки для дитини, а й для батьків, гостей, вчителів та адміністрації, які теж, до прикладу, можуть пересуватися на інвалідному візку або тимчасово мати складнощі з пересуванням.

Завдяки інклюзії у дітей, що мають різні обмеження, формується та розвивається почуття, що вони такі ж як всі, нічим не відрізняються від свої здорових однолітків. А здорові діти навчаються сприймати своїх «особливих» друзів звичайними, намагаються налагоджувати з ними приятельські стосунки.

Підсумовуючи вище висвітлене, наголосимо, що ефективність спільного навчання і виховання дітей з вадами психофізичного розвитку із здоровими однолітками залежить від спеціальної підготовки психолого-педагогічних кадрів. При цьому знання, вміння й навички педагогів загальної освіти не мають дублювати дефектологічну підготовку, адже інтегровану та інклюзивну освіту забезпечують передусім корекційні педагоги. Водночас вчителі, вихователі, психологи із загальнопедагогічною підготовкою є членами команди психолого-педагогічного супроводу дитини, яка навчається в навчальному закладі, а це вимагає й формування відповідної складової їхньої професійної компетентності. У нашому закладі здійснюють інклюзивне навчання вчителі початкових класів Купіна І.Л., Бернацька Д.М., Долинська К.М., Українець Л.А., Дуднік Н.В.,  вчителі – предметники, практичний психолог Бондаренко О.Ю., логопед-дефектолог Куліш В.А., вчителі лікувальної фізкультури Головніна Н.В., Бордун Н.І., асистенти вчителів Задорожня Г.В., Капінос О.В., Некова І.А., Моргунова Г.М., Потиліцина В.В..

Безсумнівно, цілеспрямована підготовка вчителів і вихователів сприятиме успішному розв’язанню проблеми інтегрованого та інклюзивного навчання дітей з особливостями психофізичного розвитку в навчальних закладах.

Отже, умовами ефективності інклюзивного навчання є:

• створення відповідного освітнього середовища;

• індивідуалізація і диференціація навчально-виховного процесу;

• командний підхід у вивченні можливостей і потреб дитини та планування роботи з нею;

• активна участь батьків у процесі навчання, при необхідності розробки відповідної адаптації;

• підготовка педагогів до роботи в умовах інклюзивного навчання.